Сумна новина у нашій бібліотечній родині

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 11

Перестало битися серце ЛЕОНТІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА КАЛЬНІЧЕНКА, завідуючого відділом технічного та господарського обслуговування. Він прийшов працювати до бібліотеки у 2007 році, спочатку інженером ІІ категорії, а з 2009 року став керівником відділу. Леонтій Володимирович курував службу охорони бібліотеки та технічно-господарський персонал. Всі доручені йому питання вирішував оперативно і професійно. Завжди усміхнений, стриманий, підтягнутий. Завжди з великою повагою ставився до своїх колег.

Леонтій Володимирович займався спортом, опікувався своєю дачною ділянкою, водив автомобіль, з любов’ю і теплотою розповідав про двох своїх дочок, досягнення онука та двох онучок. Душа компанії, знавець цікавих і смішних історій…

На робочому столі, як завжди порядок – нічого зайвого. Зошити, журнали, ручка, настільна лампа, що вмикалася його рукою кожного дня. А від сьогодні вона згасла. Не стало її володаря… В голові не укладається, що його більше немає… Кожен намагається згадати, коли бачилися в останнє, про що говорили… Розпач, сльози і шок…

Рідним і друзям – щирі співчуття. Царство небесне і вічна пам'ять Вам, колего. Ви з нами, Ви в серцях, Ви в наших душах…

Вулиця Михайла Старицького (колишня вулиця Гречаного)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 15

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю Михайла Старицького (колишня вулиця Гречаного).

Коротка довідка: Михайло Старицький (1839-1904) – письменник, драматург, театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру.

Народився в с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині. У 1851-1856 рр. навчався в гімназії в Полтаві, у 1858 р. – вступив до Харківського університету. У 1860 р. переїхав до Києва, де і закінчив у 1865 р. правничий факультет університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

У 1864 р. почав виступати в театральних гуртках. Перші твори були надруковані у 1865 році. У творчій співпраці з М. Лисенком організував «Товариство українських сценічних акторів». В той же час активно збирав народні пісні, написав лібрето до опер Лисенка («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

У 1883 р. очолив першу національну професійну трупу, більш відому як Театр корифеїв. У 1883-1884 рр. видавав альманах «Рада». У 1885 р. залишив попередню трупу і заснував нову з молодих акторів. Через десять років відійшов від театральної діяльності і віддався літературній творчості. Написав та видав поезії, п’єси «Маруся Богуславка», «Остання ніч», романи «Буря», «Розбійники», повісті «Заклятий скарб», «Облога Буші» та ін.

Помер 27 квітня 1904 р. в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

У 2002 р. у Києві було відкрито меморіальний будинок Михайла Старицького, що входить до комплексу музею видатних діячів української культури, та у 2017 р. на фасаді будинку, де мешкала родина Старицьких, встановлено меморіальну дошку на його честь. У 2020 р. було погашено ювілейну поштову марку.

Ніна Денисюк «Пам’ятні міста рідного краю»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 12

Минуле нашого краю незабутнє, а його тайни завжди приємно відкривати. Чи не так? До краєзнавчого фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека надійшло нове історико-краєзнавче видання, що стане джерелом цікавої інформації для тих, хто любить досліджувати. Сьогодні ми розповідаємо про книгу «Пам’ятні міста рідного краю» краєзнавиці, заслуженого працівника культури України, володарки звання «Людина року Миколаївщини – 2007» в номінації «Культура та мистецтво» Ніни Денисюк.

Книга, що дійсно написана з любов’ю та розповідає про придорожні знаки, археологічні місцеві пам’ятки, кладовища сіл Весняна Квітка, Новокатеринівка, Катеринівка тощо. Також у виданні зібрані важливі для сіл історичні факти. Такі книги зберігають для майбутнього покоління те, що залишилось нам у спадок, та допоможуть краще розуміти історичне минуле.

Видання призначено історикам та краєзнавцям, викладачам, студентам та учням старших класів.

Дякуємо пані Ирина Гудым за цей книжковий подарунок та запрошуємо вас, шановні читачі, завітати до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека для ознайомлення.

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

125 років від дня народження Олександра Івановича Ковіньки

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 51

13 січня виповнюється 125 років від дня народження Олександра Івановича Ковіньки – українського письменника-гумориста.

Олександр Іванович ще з дитячих років виявляв схильність до «смішного й чудного», любив слухати й по-своєму переповідати жартівливі бувальщини з селянського побуту. Перша його гумореска «Містки та доріженьки» була надрукована у 1926 році в газеті «Селянська правда» (Харків), редактором якої був Остап Вишня. Класик українського гумору мав великий вплив на розвиток творчості Ковіньки.

Сталінські репресії майже на два десятиліття позбавили митця можливості працювати в літературі. І лише в кінці 50-х років О. Ковінька повернувся до письменництва.

«Коли читаю твори Олександра Івановича, то мені здається, ніби сиджу десь на березі Ворскли й слухаю полтавців-косарів, які сіли під кущем ліщини на перепочинок і ведуть між собою тиху й цікаву розмову. Кожне слово в них виважене, неквапливе, соковите, осяяне якимсь чудодійним теплим промінчиком, часто лукаве, а то й іронічне», – писав Федір Маківчук, український сатирик і гуморист.

Сила гумору О. Ковіньки – в досконалому користуванні народно-розмовною фразеологією, народним словом, таким живим і точним, виразному змалюванні комічних, смішних колізій та конфліктів, характерів своїх героїв.

«Тайком признаюся – найбільше мене вабили, чарували й понині чарують народні веселі усмішки, перекази, лаконічні дотепи й стислі коротенькі оповідання, із побуту народного взяті. Правильно кажуть: сміху в народі – хоч лопатою загрібай! Устигайте тільки вдумливо зерно до зерна збирати й поглибше сотати…», – писав письменник до своїх читачів.

У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігається 22 збірки його найрізноманітніших творів з такими «запашними» та колоритними назвами, як: «І таке буває…: гумор і сатира (Київ: Дніпро,1990), «Каюся: гуморески» (Київ: Мистецтво,1973), «Мандрівка з віником» (Київ: Мистецтво,1970), «Не грайте на нервах: гумористичні новели та оповідання» (Харків: Прапор,1983), «Як мене купали й сповивали: гумористичні оповідання» (Київ: Молодь,1958) тощо.

Лауреат Нобелівської премії 2001 р. Відьядхар Сураджпрасад Найпол (1932-2018)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 12

Першим лауреатом Нобелівської премії з літератури у 2001 р. став британський письменник та журналіст Відьядхар Сураджпрасад Найпол (1932-2018) відомий своєю антиісламською позицією.

Американська журналістка та історикиня Енн Епплбом писала: «Найпол народився в індіанській родині на Тринідаді, поїхав навчатися до Оксфорду і залишився в Британії. Суперточна докладність, з якою він вивчає людей довкола себе, або пише про тих, з ким він виріс, переносить читача зі сторінок книжки у вир подій, ти починаєш бачити світ очима Найпола, його уявою».

Студентом він розпочав цикл нарисів «Мігель-стріт», що вийшов у 1959 р. та приніс автору престижну літературну премію Сомерсета Моема (Англія). Наступний твір – роман «Таємничий масажист» (1957) був високо оцінений англійськими критиками та отримав премію Ллевеліна Райса.

Найбільшим досягненням письменника вважають роман «Будинок для містера Бісваса» (1961), де прототипом головного героя послужив батько Найпола. Цей твір увійшов до списку 100 найкращих англомовних романів 1923-2005 рр. за версією журналу Time.

Найпол багато подорожував, аби краще зрозуміти колоніальну систему. Свої враження про мандрівку Індією він висвітлив у книгах «Зона мороку» (1964), «Індія – поранена цивілізація» (1977), «Індія: мільйони повстань» (1990).

У творах «Серед віруючих» (1981) та «По той бік віри» (1998) автор виступив з критикою ісламу, засуджуючи його фанатичність та порушення прав людини.

У 1971 р. він став лауреатом Букерівської премії за роман «У підвішеному стані». У 1990 р. королева Єлизавета надала письменникові рицарський титул.

Дара Корній «Чарівний звірослов українського міфу. Птахи»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 50

Ой як ще не було ні Землі ні Неба

А що тільки було та Синєє Море

А посеред Моря Зелений Явір

На Явороньку три Синії Птахи

Три Синії Птахи та Радоньку радять

Та Радоньку радять як Світ засновати…

Українська колядка

Друзі! Продовжуємо нашу вже традиційну рубрику та знайомимо вас з народознавчою розвідкою, що поповнила фонди Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 49 бібліотек Миколаївщини від Український інститут книги – літературно-художнім виданням «Чарівний звірослов українського міфу. Птахи» володарки відзнаки «Золотий письменник України», лауреатки Міжнародний літературний конкурс "Коронація слова", журналістки, волонтерки Дари Корній. Книга вийшла друком у 2024 р. у видавництві Vivat.

Зі сторінок цієї книги до вас прилине вогняний першоптах, якого праукраїнці називали Сокіл-Рід і вважали Творцем Усесвіту. Ви завітаєте в Райський сад помилуєтеся птахами-дівами, його мешканками. Потрапите на пташиний суд і разом із птахом Суддею спробуєте чинити по справедливості. А ще дізнаєтеся багато цікавого про москальську зозулю, золотоключницю, крилатих посланців Дажбога й Велеса...

У своєму дослідженні пані Дара захопливо трансформувала ідею наших пращурів і наділила птахів душею: вони мають власні переконання, сили, чесноти та вирізняються індивідуальністю. А ще для зручності сприйняття авторка чітко описує їхні здібності, походження, особливості будови тіла й середовище гніздування. Також у виданні часто зустрічаються цитати з віршів та пісень, приказки, що надають доробку особливого колориту.

До 145-річчя від дня народження П. С. Ходченка

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 16

15 січня виповнюється 145 років від дня народження українського письменника Павла Семеновича Ходченка, нашого земляка. Його майже сорокарічна творча спадщина багата і різноманітна – це романи, повісті, оповідання, нариси, п’єси та мемуари.

Друкуватися автор розпочав у 1929 р. Першим став твір «На хуторах», згодом були опубліковані збірка п'єс «Шкідники» (1929), книги оповідань та нарисів «У гущавині» (1931), «Бригади» (1935), «Намул» (1936), «Повернення» (1959), «Помилка Онисії» (1960), «Сорочинська трагедія» (1960), «Маленький сміливець» (1968), роман «Зростання» (1956), книги мемуарів «Випробування зрілості» (1958), «Досвітні заграви» (1965) та ін.

Деякі романи та оповідання мали автобіографічний характер та були написані як відгуки на різні політичні події – колективізацію, створення радгоспів. У своїх творах Павло Ходченко зображував події 1905-1907 рр., громадянської війни, боротьбу українців проти фашизму, повоєнну відбудову та зміцнення сільського господарства.

У краєзнавчому фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються 6 книг прозаїка, що були надруковані в українських видавництвах в другій половині ХХ століття.

На особливу увагу заслуговує рідкісне видання Павла Ходченка «П’єси» (Київ-Харків, 1944), що зберігається у фонді Музею книги. До збірки увійшли драматичні твори, що висвітлюють життя українських селян на початку ХХ століття та під час Другої світової війни.

Запрошуємо ознайомитися із представленими виданнями до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

12 січня в Україні відзначається День українського політв’язня

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 55

12 січня в Україні відзначається День українського політв’язня. Він був запроваджений в 1975 р. за ініціативи В’ячеслава Чорновола в пам’ять про масові арешти українських дисидентів у 1972 р.

Пропонуємо ознайомитися з виданням Василя Деревінського «В’ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою» (Харків: Vivat, 2016) з фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Книга є ґрунтовним дослідженням життя та діяльності видатного громадсько-політичного та державного діяча В’ячеслава Чорновола - представника українського дисидентства, революціонера, який за свої переконання був тричі ув’язнений за «антирадянську агітацію» (1967–1969, 1972–1979, 1980–1985). За гратами В’ячеслав Чорновіл не припиняв боротися за права українських політв’язнів.

В’ячеслав Чорновіл був ініціатором створення першої української політичної організації – Української гельсінської спілки та одним із засновників Народного Руху України. З його ім’ям також пов’язане заснування підпільного журналу «Український вісник», в якому містилася інформація про порушення прав людини, політичні переслідування, вироки тощо.

Пропоноване видання увійшло до серії «Гордість нації», що була заснована у 2015 р. видавництвом: Vivat.

#Календар_МОУНБ #ВизначніДні #Календар #Відзначаємо

«Поезія як терапія. Як вірші допомагають пережити війну»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 11

Кожен із нас, зазнавши життєвих випробувань, намагається отримати дієві поради та відповіді на складні питання, знайти вихід зі складних життєвих обставин. Підтримку в такій ситуації може дати поезія, адже вона має унікальну здатність «лікувати» людські душі та тіла.

15 січня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поціновувачі поезії зібралися на засіданні клубу літературних об’єднань «Поетичний зорепад». Під час спілкування за темою «Поезія як терапія. Як вірші допомагають пережити війну» присутні ознайомилися з новинками сучасного поетичного слова, декламували власні вірші, обговорювали значення поезії для людина, яка переживає емоційну трагедію, розпач, страх.

Приємним терапевтичним сюрпризом для присутніх стали музичні твори у виконанні автора, композитора Еліни Образцової. Романтична музика пані Еліни яскраво передала ліричні емоції та найтонші градації душевного стану людини, а поетичне слово заспокоїло розтривожені душі.

Вулиця імені Олександра Довженка (колишня вулиця Гончарова)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 54

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені Олександра Довженка (колишня вулиця Гончарова).

Коротка довідка: Олександр Довженко (1894-1956) – письменник, кінорежисер та кінодраматург, художник. Заслужений діяч мистецтв УРСР, Народний артист РРФСР.

Народився на хуторі В’юнище Чернігівської губернії (нині селище Сосниця Корюківського району Чернігівської області). Закінчив Сосницьку початкову школу, потім – Глухівський вчительський інститут та Київський комерційний інститут.

Упродовж 1918-1919 рр. воював проти більшовиків у лавах армії УНР, потім втік до Житомира, був заарештований Волинською ЧК та відправлений до концтабору як «ворог робітничо-селянського уряду», де протягом 3 місяців відбував покарання. У 1920 р. приєднався до КП(б)У, з якої згодом був виключений. У 1921 р. був направлений за кордон на дипломатичну службу (Варшава, Париж, Лондон). У 1922-1923 рр. жив у Берліні, обіймав посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині. З 1923 р. повернувся до Харкова, почав працювати художником-ілюстратором газети «Вісті ВУЦВК» та карикатуристом. Відвідував засідання «Гарту», невдовзі став співзасновником ВАПЛІТЕ.

З 1925 р. – стажист по агітфільму «Червона Армія». У 1926 р. переїздить до Одеси, де працює режисером на кінофабриці. У 1933 р. переїздить до Москви, а потім на Далекий Схід. На початку Другої світової війни потрапив в Уфу, згодом до Ашхабаду. Пішов добровольцем на фронт, як кореспондент газети «Красная Армия». Після – повернувся до Москви, де працював на «Мосфільмі».

Щотижневі огляди контенту Національної освітньої платформи Дія.Освіта

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 11

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує вашій увазі щотижневі огляди контенту Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ , що містить освітні серіали, гайди, симулятори та інші освітні продукти застосунку, створені на допомогу користувачам з метою ознайомлення і використання у професійному та особистому житті.

Дія.Освіта – це масштабний проєкт, який поєднує можливості навчання, розваг і профорієнтації, спрямований на підвищення цифрової грамотності та навичок українців. У рамках даного проєкту розроблені різноманітні освітні продукти, що враховують новий європейський порядок навчання дорослих на 2021–2030 роки. Користувачі платформи Дія.Освіта можуть створити персональну траєкторію навчання, вибравши ті навички, що цікавлять найбільше, щоб отримати персоналізовані освітні серіали. Платформа містить освітні серіали із цифрової грамотності та кібербезпеки. Для тих, хто ще не визначився з пріоритетами, доступний тест для пошуку професії – на основі відповідей користувачу будуть запропоновані рекомендації щодо навчання та перелік актуальних вакансій. Дія.Освіта має курси для вчителів, медичних працівників, військовослужбовців, бізнесменів. Після успішної реєстрації учасник отримує особистий доступ до всіх освітніх продуктів на платформі. Тематика освітніх серіалів надзвичайно широка, усі вони є безоплатними та доступними всім охочим. А після успішного завершення навчання кожен учасник отримує сертифікат, який можна додати до свого резюме.

Розпочнемо з серіалу «Базові цифрові навички» https://osvita.diia.gov.ua/courses/bazovij-serial-1-sezon . Його компетенція - розв’язання проблем у цифровому середовищі та навчання впродовж життя. Освітній серіал складається з трьох сезонів і вчить користуватися смартфоном, комп'ютером і планшетом без проблем. Цифрові можливості можуть значно полегшити наше життя. Головне — вміти ними користуватися правильно і безпечно. У першому сезоні серіалу ви дізнаєтеся про налаштування комп’ютера під себе, пошук інформації в інтернеті, роботу браузера, електронну пошту, Viber, створення фото і відео. А також навчитеся, як захищати свої дані в інтернеті. Якщо вам сподобається, переходьте до наступних сезонів. Там ще більше цікавої інформації і можливостей. Освітній серіал втілено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України, за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа. Програма серіалу складається з різноманітних питань – від під’єднання до Інтернету до електронної скриньки, від реєстрації у Вайбер до надсилання відеоповідомлень, від створення надійних паролів до самостійних налаштувань екрана та гучності. Перший сезон серіалу складається з семи серій та фінального тесту. Користуйтеся з користю!

100 років від дня народження Віктора Васильовича Полтавця

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 52

11 січня виповнюється 100 років від дня народження Віктора Васильовича Полтавця - народного художника України, який працював в галузі історичної та жанрової картини, батального живопису, пейзажу.

Його пейзажі водночас композиційно складні й досконалі. Художник мав талант передавати найтонші і найрізноманітніші стани природи у різні пори року, часи доби і погоди. Віктор Полтавець є автором численних жанрових композицій з життя України від сивої давнини і до сьогодення. Він створив ряд портретів не тільки відомих історичних діячів України, а й звичайних людей.

Віктор Васильович Полтавець залишив після себе велику творчу спадщину, що ще потребує належного осмислення і дослідження.

Пропонуємо почитати видання І. Шарова та А. Толстоухова «Художники України: 100 видатних імен», де вміщена стаття «Полтавець Віктор Васильович (1925-2003)». Автори розповідають про романтичну вдачу В. Полтавця та його схильність до загострення драматизму ситуацій. Він найбільше в житті цінував свободу особистості, чесність, прямолінійність, благородство, не пробачав фальші у людських стосунках. Підтвердженням цього є вся творчість Віктора Полтавця - реалістична навіть в найменших деталях, чуттєва за настроєм. Для своїх картин художник обирав вагомі, соціально-значимі, здебільшого історичні теми, намагаючись залишатися максимально правдивим у висвітленні подій.

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо